Капіталізм vs социіалізм: у пошуках біблійної моделі економіки
Учасники: Євгеній Савочка – бізнесмен, власник компанії, яка займається будівництвом; Роман Шеремета – економіст зі світовим ім’ям; Андрій Шамонін – член команди «Східноєвропейська Реформація», має економічну освіту; Володимир Рожко – бізнесмен, займається поліграфією, рекламою і дизайном.
Чи існує біблійна модель економіки? Соціалізм чи капіталізм – яка з цих моделей відповідає біблійному світогляду?
Слід дати визначення цим двом системам.
Роман Шеремета: Основою капіталізму є приватний бізнес, уряд у країнах з такою моделлю економіки маленький, і його втручання в економічні процеси мінімальне. Вільний ринок, низькі податки, платна медицина і освіта, інша, ніж при соціалізмі, система пенсійного забезпечення. За соціалістичної моделі економіки держава контролює засоби виробництва і визначає, скільки виробляти того чи іншого товару, за якою ціною його продавати. Медицина і освіта – безкоштовні, є пенсійні виплати. Уряд у такій системі великий.
Андрій Шамонін: Капіталізм – це рівність можливостей, соціалізм – рівність результатів. Якщо копати далі, а ми і будемо це робити, то знайдемо відповіді на питання: чому рівність можливостей – це біблійний шлях, а рівність результатів – ні.
Чи варто в Біблії шукати відповіді на економічні питання, чи можливо виділити правильну, біблійну економічну модель, враховуючи той факт, що і серед капіталістів, і серед соціалістів багато християн, які трактують Писання діаметрально протилежно?
Р. Шеремета: Думаю, що ми не знайдемо в Біблії чітких вказівок на одну з двох обговорюваних моделей, оскільки за часів написання книги таких понять, як соціалізм і капіталізм не існувало.
Євгеній Савочка також не знаходить в Писанні прямого опису та вказівки на прихильність до однієї з обговорюваних моделей економіки.
Володимир Рожко: Бачу в Писанні підґрунтя для капіталізму в заповідях. Також не варто нехтувати історією. Зокрема, історією протестантизму. Саме протестанти змінили картину світу, у т.ч. і економічну.
Р. Шеремета: Я з цим згоден, але в Писанні є і десятина, що віддається Левитам – соціалістична підтримка частини суспільства іншою його частиною. У Діяннях Апостолів прямо говориться про соціалістичний лад першої церкви.
Хто забезпечує соціальну допомогу в цих двох системах? Капіталісти не відмовляються допомагати нужденним, але роблять акцент на те, що це приватна добра ініціатива тих, хто має добре серце і можливість допомогти нужденним. Соціалісти вимагають відібрати у добрих людей гроші через податки, щоб уряд роздав їх нужденним. Хто кращий благодійник: приватний підприємець або держава?
А. Шамонін: У першій церкви звучить апеляція до добровільного рішення жертвувати. Так само, як і в десятинах Старого Завіту. Це доброчинність не за чужий рахунок, не за рахунок того, хто більше всіх заробляє, а за свій. Думаю, тим, хто жив 70 років при соціалізмі, корисно вправлятися в особистій відповідальності у всіх її проявах.
Тим, хто жив 70 років при соціалізмі, корисно вправлятися в особистій відповідальності у всіх її проявах.
Є. Савочка: Ті, хто стоять на позиціях соціалізму, будуть дивитися на Христа, як на соціаліста. Коли він безкоштовно годував людей через милість, а не для того, щоб затвердити новий економічний порядок на землі.
Р. Шеремета: Біблія зобов’язує нас важко працювати, інвестувати, заробляти, брати особисту відповідальність. Це капіталістичні риси. З цим я згоден. Таким чином ми набуваємо своє багатство: праця того, хто працює, повинна оплачуватися. Але ми також не повинні залишати поза увагою, що люди грішні. Чи будемо ми піклується про інших так само, як держава? Я думаю, що ні. Американці дають на благодійність 2% ВВП, 1% населення світу володіє 50% всіх активів. Якби багаті дбали про бідних, то нерівність не була б такою. За 30 років економічного зростання зарплата не змінилася. Тому емпіричним шляхом, а не біблійним, я приходжу до висновку, що найкраща модель економіки – це капіталізм з невеликими вкрапленнями соціалізму.
Чи не деморалізує працівника 50% податків, чи не забирає у нього такий високий податок економічний стимул? Прогресивна шкала оподаткування – хто більше заробляє, той більше платить – чи не вбиває капіталізм?
А. Шамонін: У наших українських реаліях я був би за регресивну модель оподаткування, щоб вивести капітали з тіні, щоб був сенс декларувати доходи. Адже перед нами стоїть мета вивести з тіні бізнес, дати можливість людям бути чесними, але податками же в тінь їх і заганяємо. Коли ми говоримо, що грішна людина, заробивши, не захоче розподілити гроші так, як це, можливо, бачить Бог, то в Україні склалася ситуація, коли держава сконцентрувала феноменально великий відсоток перерозподілу ВВП. Тобто у людей відбирають зароблене насильно і неефективно корупційно розподіляють, що так само свідчить про гріховність людської натури тих, хто забирає, і тих, хто це заохочує. У Скандинавських країнах, з таким же високим оподаткуванням, як у нас, люди 500 років живуть з протестантським світоглядом, і їхня турбота про бідних і слабких продиктована внутрішніми сформованими переконаннями про милість. Ми повинні навчитися цьому, пройти шлях економічної свободи, ринкової економіки, свободи підприємництва, поваги до приватної власності. Артур Лафер пропонував обмежувати податкове навантаження на рівні 15%. У нас зараз під 50% і низька якість розподілу фінансів. Природно, що люди страждають від цього. Щоб допомогти нужденним, я вважаю, їм треба максимально залишати зароблене, а далі на рівні церкви і суспільства працювати з ними, щоб вони ставали ефективними власниками.
Є. Савочка: Економіка тісно пов’язана з політикою і відповідає на політичні ідеї, які сьогодні вирують світі: «Багаті повинні платити за бідних». Звідси прогресивна модель оподаткування, споживацька модель поведінки суспільства. Я проти такого.
В. Рожко: Я наполягаю на тому, що капіталізм має під собою правову біблійну підставу, а соціалізм – не має, а тільки лише певні домовленості. І такі домовленості можуть діяти тільки у вільних країнах, де три гілки влади служать для рівноваги, в т.ч. в оподаткуванні. В Україні ж справедливе оподаткування неможливе.
Є. Савочка: Приклад Туреччини показує, що низькі податки працюють для розвитку економіки. Поліцейські заходи в оподаткуванні, як в Україні, ні до чого доброго не приведуть!
Чи можливо провести лібералізацію української економіки, скорочуючи соціальні виплати?
Р. Шеремета: 73% українців підтримують авторитарний стиль правління і ліву економічну політику: великі пенсії, безкоштовна медицина та освіта.
Ми підняли питання етики. Чи володіють українські протестанти трудовою етикою, про яку писав Макс Вебер? Чи можемо ми імплементувати ці цінності в українське суспільство, щоб почати жити капіталістичними принципами, які призводять до реального економічного процвітання?
Р. Шеремета: Протестанти також, на жаль, є частиною цих 73%. Є дві причини, через які українці тяжіють до соціалізму: ідеологічна спадщина СРСР і розчарування в тому вигляді капіталізму, який люди побачили після розвалу Союзу.
Що робити, щоб змінити економічні та політичні звички людей?
Р. Шеремета: Освітні проекти – важлива річ. І наше ток-шоу (на Східноєвропейському лідерський Форумі, – прим. ред.) – крок у цьому напрямку. Ми просвічуємо протестантську аудиторію у тому, що капіталізм має біблійне підґрунтя і за цією системою стоїть розвиток. Тому я – за просвітницьку роботу, починаючи зі школи. Дуже важливо, щоб у нас викладали в школах економіку, розповідали принципи ведення бізнесу.
Є. Савочка: Люди десятиліттями жили засадами, що їх має забезпечувати держава. Навіть в християнській спільноті мене засуджували за бізнес, це вважалося служінням мамоні. Тільки останні років п’ять ми почали говорити про етику, про те, що заробляти – це нормально. Зараз ми побачили, що і в церкві є нерівність результатів – хтось пішки приходить до церкви, хтось приїжджає на машині. І машини у всіх різні. Тільки зараз ми виробляємо ставлення до економічної нерівності результатів в церкві. Тільки після того, як виробимо етику, зможемо понести її у світ.
Що таке християнські принципи в економіці?
Є. Савочка: Законослухняність.
Р. Шеремета: Ще один принцип: наполеглива праця. Наступний: насолоджуватися своєю працею і його плодами. Ще: мати соціальну відповідальність.
Якщо держава встановлює грабіжницькі податки, чи повинні громадяни залишатися законослухняними?
Є. Савочка: Проблема України в подвійних стандартах: фіскальні служби можуть звинуватити тебе навіть тоді, коли ти перед законом невинний, щоб вимагати від тебе відрахувань, але не в державний бюджет. Поки у нас існують сірі зони, економічні проблеми, які свідомо не вирішуються чиновниками, нам доводиться з цим жити. Ми, як християни не можемо дозволяти собі називати чорне білим, не можемо дозволяти собі, наприклад, купувати рішення суду. Тому держава повинна відмовитися від подвійних стандартів, щоб громадяни могли жити чесно.
Р. Шеремета: Парадокс наших емігрантів-протестантів: хто не платив податки в Україні при поганих законах, не платить їх і в США при справедливих законах. Втекли з СРСР, але СРСР з них не втік. Ми, як християни, повинні бути чесними і в несприятливих умовах.
Блаженний Августин сказав: «Якщо держава порушує принципи справедливості, то це не держава, а банда розбійників», тому ми повинні мати розумну позицію до дій держави. Давайте підіб’ємо підсумки.
А. Шамонін: В університеті, де я навчався, на жаль, дуже мало уваги приділяли економічній історії. В той час як саме вивчення історії допомогає побачити руку Божу. Тому я повторю три принципи класичного лібералізму: обмеження уряду; вільний обмін товарів і послуг; верховенство права. На цьому стоять закон і пророки.
