UA RU BY EN

Ми служимо в наших слабкостях

Декілька років тому я прилетів в Шанхай і їхав на таксі через це величезне місто, щоб зустрітися зі своїм другом. Він був викладачем Нового Завіту в одному з головних університетів Шанхаю, а це комуністична країна. Дорогою я згадував, скільки труднощів було в мого брата у Христі на цій посаді. Він був неодружений, не мав друзів, бо був інтровертом. Його служіння було для нього дуже важким, але воно було для нього можливістю проявляти послух. І от поки я їхав, слова Павла звучали у мене в голові: «Ми служимо в наших слабкостях».

Пізніше, ввечері того дня, ми зустрілись з ним, щоб поспілкуватись і помолитись. І я сказав йому, що розумію, наскільки йому складно служити саме в цьому служінні. І я поділився з ним своїми почуттями, які відчуваю, коли несу служіння на своєму місці, почуття неповноцінності і немічності.

Як лідер я був відповідальний за те, щоб збирати фінанси для нашого служіння. І досить часто в нас були ситуації, коли в нас не було грошей, і я не знав, що з цим робити. І наступив такий момент, коли я покликав до Бога про те, що я не можу вже нести це служіння. «Я вже не хочу цим займатися! Чому моє служіння – це постійна боротьба?» В той день Бог проговорив до мене напряму: «Деріл МакКарті, чим ти для мене жертвуєш?». «Ну, не надто багато чим», – сказав я.

Господь відповів:

«Чи можеш ти ось цю складність понести, як свій хрест для Мене? Я не прошу тебе відчувати себе могутнім і здатним все це зробити. Я не обіцяю тобі, що твоє служіння колись матиме неймовірний успіх. Я просто прошу тебе, щоб ти поніс це служіння, як хрест для Мене».

Того дня, слухаючи це свідчення, мій брат ридав і визнав, що не минає і дня, щоб він не взивав до Господа про те, що він вже не може цим займатись. «Але тепер мені легше цим займатись, знаючи, що це нормально – відчувати себе неповноцінним в служінні».

Мабуть, багато хто з нас відчувають себе неповноцінними і нездатними нести якесь зі своїх служінь. Розглянемо, що говорить нам Слово про почуття і здатність. І я молюсь, щоб усвідомлення власних слабкостей привело вас до правильного ставлення до них.

1 Кор. 2:3-5
«І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні. І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили, щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!» UABIO

Почуття неповноцінності – це нормально?

Перше питання, чи нормально те, що ми відчуваємо такі почуття безпомічності, нездатності і неповноцінності у своєму служінні? Коротка відповідь: так, це нормально! Подивимось в 1 Кор. 2:3-5, як Павло змальовує свій перший візит до коринтян: він був в страху, в немочі і великому трепеті. Якщо б до вас на зібрання прийшов пастор з руками, що трусяться, і в страху, чи хотіли б ви, щоб він був вашим пастором? Але Павло продовжує і говорить про те, чим була його проповідь. Чи є наші слабкості, сумніви, трепет ознаками низької кваліфікації? Схоже, що Бог шукає собі саме таких людей, які мають таке ставлення в серці. Тому що в сьогоднішньому світі надто перебільшене значення самовпевненості.

Декілька років тому в США було проведене дослідження, в якому порівнювалось відчуття самовпевненості серед керівників великих компаній і чорношкірих злочинців, що відбували покарання в тюрмах. Яка з цих двох груп, по вашому, мала найвищий показник самовпевненості? Керівники корпорацій розуміли, що вони повинні продовжувати наполегливо працювати, щоб компанія залишалась успішною. А от молоді злочинці був дуже самовпевнені і вважали, що вони можуть кого завгодно ображати і принижувати, продовжуючи при цьому жити, нічого не змінюючи. Завищене почуття самовпевненості має багато поганих наслідків: це руйнує взаємовідносини; ми менше молимось, дехто з нас стає диктаторами в своєму служінні, просуваючи себе і відсуваючи інших від лідерських позицій. Але Бог спеціалізується на роботі з маленькими і незначними речами.

Згадайте, як Бог зменшив армію Гедеона від декількох тисяч до 300 чоловік. Якщо б ти був Самсоном, який збирається битися з ворогом, то яку зброю ти б обрав з собою? Ослячу щелепу? Якщо ти – Давид, який виступає проти Голіафа, яку зброю ти б взяв? Мабуть, автомат Калашнікова, але ні, Бог дає якийсь камінець.

1 Кор. 1:27
«Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне» UABIO

В 1 Кор. 1:27 говориться: «Але Бог вибрав немудре світу… і немічне світу Бог вибрав». Бог вибрав те, що відкинуте і принижене цим світом, все те смиренне і зломане, що є в цьому світі. Подивіться лише на приклади лідерів, яких Бог використовував протягом історії Церкви. Св. Патрік, який навернув до Христа всю Ірландію, говорив про себе, що він застарілий, нікчемний і ні до чого не здатний чоловік. Мартін Лютер страждав від депресії протягом більшості свого свідомого життя, Жан Кальвін сказав: «Все, що я колись зробив, не має великого значення».

Декілька років тому ми з дружиною були в Шотландії на служінні. Ми відвідали невелику церкву, в якій в 1930-х рр. Бог здійснив велике пробудження. Бог помазав на служіння тоді такого проповідника, як Дункан Кемпбелл (Duncan Campbell)*, який протягом місяців проповідував Євангеліє і сотні людей приходили до Христа! Коли він стояв за кафедрою, то був помазаний Святим Духом, але щойно сходив зі сцени, то на нього находила важка депресія. Вона припинялась тільки тоді, коли він виходив за кафедру проповідувати. Хтось спитав Біллі Ґрема про відчуття, які він мав перед тим, як вийти на проповідь. Він сказав, що майже щоразу перш, ніж піднятись на сцену, він відчуває одне й те саме: бажання втекти і не робити цього.

Подумайте про Ісуса. Ісая говорив, що Він відчував хвороби; Євр. 5:2 говорить, що Він був слабкий.

Ніщо в Біблії не вказує на те, що в ній є приклад сильного, самовпевненого лідера, про якого ми мріємо. Я не знайшов в Біблії згадки про те, що Бог вибирає самовпевнених лідерів.
duncan-campbell-3
Дункан Кемпбелл
(1898 - 1972)
Шотландський євангеліст, лідер Льюїського пробудження та пробудження на Гебридах. Вважав, що справжнє пробудження є рухом Бога, який зачіпає не тільки членів церкви, а й навколишнє суспільство таким чином, щоб це було видно всім (закриття барів, припинення злочинів і т.д.). Його практика на євангелізаційних зібраннях полягала не в тому, щоб робити звичайний заклик вийти наперед, а в тому, щоб запрошувати людей проходити в іншу кімнату, щоб молитися і шукати Бога.

Як НЕ варто ставитись до своїх слабкостей?

То що ж ми повинні робити, як реагувати на свої слабкості? Є багато способів того, як неправильно реагувати на свої слабкості, наприклад, заперечувати свої слабкості і почуття невідповідності. Я працював з такими лідерами, які не бачать своїх слабкостей. Або ми можемо бути роздавленими. Я бачив багатьох, хто такі зайняті своїми слабкостями, що не можуть прийняти серйозного правильного рішення. Ми можемо грішити, не діючи або не маючи слухняності. На перший погляд це може здатися великою смиренністю – говорити про свої слабкості, але якщо ми не послухалися Слова, то це хибне смирення.

Один з моїх улюблених проповідників — це Девід Вілкерсон, який зробив великі зміни в моєму житті. В одній зі своєї проповіді він розповідав про десять вивідувачів. Ті, кого Бог послав вивідати обіцяну землю, були зосереджені не на тому, чого вони не можуть зробити, а не на тому, що Бог може. Вони говорили, що були в очах гігантів немов коники. Вілкерсон каже, що це не смиренність і образливі, наївні розмови. Якщо ми так говоримо, то протистоїмо істині, яка говорить, що ми все можемо в Ісусі, що зміцнює нас.

Тому, якщо ти сильно принижуєш себе через свої слабкості, ти не себе принижуєш, а Бога.

Бог докорив цих посланців в гріху невіри. Відчуття неповноцінності ніколи не було перешкодою тому, щоб бути лідером. Якщо ти знаєш свої слабкості, це не означає, що ти не можеш ухвалювати важкі рішення. Це не повинно стати перешкодою для тебе залишатися лідером, навіть якщо ти не можеш забезпечити високий рівень служіння. Причиною ж не бути лідером не можуть бути і слабкі лідери в твоїй церкві.

Дерл МакКарти під час виступу на СЛФ-2019

Як же правильно, благочестиво реагувати на власні слабкості?

Деякі свої слабкості ми можемо виправити через підготовку, навчання, духовне зростання і самодисципліну. Інші з них варто визнати перед Христом і дозволити Йому діяти через них Своєю силою. Один мій друг в університеті якось сказав мені, що хоче, щоб Бог дав йому дар дисципліни. На що я йому відповів, що Бог не дасть йому цей дар, так як він його швидко втратить, оскільки у нього немає дисципліни!

Але деякі наші слабкості ми можемо виправити. Коли я закінчив університет, то почав служіння євангелізації серед студентів. Я хотів, щоб студенти і викладачі приходили до Христа. Але відразу зрозумів, що я недостатньо апологетично підготовлений, щоб вести розмови з такими людьми. Тому пішов на курси апологетики. Це була слабкість, яку я міг виправити. Якщо ви відчуваєте себе слабким в знанні Біблії, тоді вивчайте її, слухайте вчення інших людей. Чи відчували ви слабкість перед спокусою? Уникайте ситуацій, в якій ви зіткнетеся з подібними спокусами і зміцніть відносини з людьми, які допоможуть вам протистояти спокусам.

Коли я починав служіння, багато хто говорили мені, що я маю диктаторські нахили в керівництві команди, нікому в команді не даю розвиватися. Перша моя реакція: я турбувався і злився: «Як ти смієш говорити мені подібне?! Іди звідси!» Але мені слід було прислухатися, тим більше, що кілька благочестивих служителів також говорили мені про це. Я молився про це, і Дух Святий сказав мені, що вони мають рацію. Тоді я почав навчатись тому, як мені утримувати свій характер під контролем. Це найкраще, що ми можемо зробити – визнати, що у нас є ті слабкості, на які вказують нам інші.

2 Кор 12:7-10
«А щоб я через пребагато об'явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався. Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене. І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене. Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я сильний». UABIO

У 2 Кор 12:7-10 апостол говорить про велику проблему – у нього була «колючка» в тілі. У кого-небудь з вас є така ж проблема? Може, це хтось, з ким ви працюєте? Може, це якась слабкість, з якою ви постійно стикаєтеся в своєму служінні? І ось Павло, молитовний воїн, молився про цю проблему, а Бог продовжував йому говорити: «Ні», «Ні» і «Ні». Господь сказав: «Досить тобі Моєї благодаті, сила Моя здійснюється в немочі» І тоді Павло говорить, що «Коли я слабий, я сильний».

Один місіонер був таким поганим проповідником, що його не могли висвятити на служіння. Його звали Вільям Керрі. Він у своєму житті ухвалював неправильні рішення, які призводили до проблем і в служінні, і в родині. Але незважаючи на всі його слабкості, Бог могутньо використовував його, щоб змінити життя багатьох людей в Індії. Він говорив: «Я не настільки обдарований, але я можу потрохи рухатися вперед».

Для того, щоб краще усвідомити свої слабкості, давайте поговоримо про наші сильні сторони.

Найкраще, що можуть зробити наші слабкості – це змусити нас більше фокусуватися на Ісусі, ніж на самих собі.

Павло каже, що «ми завжди носимо в собі мертвість Ісуса Христа, щоб життя Христове було проявлене через нас». Таким чином, наші слабкості можуть вказати людям на Христа. Наші слабкості також захищають нас від гордості. Тому-то Бог і не відповів позитивно на прохання Павла прибрати колючку з його тіла. Бог сказав йому, що вона буде тримати його в покорі і дасть можливість завжди концентруватися на Бозі. Слабкості допомагають нам сподіватися на Бога, а не на самих себе. Коли ти молишся найщиріше? Чи не тоді, коли відчуваєш себе найбільш нездатним? Відчуття слабості – найкраща допомога в тому, щоб сподіватися на Бога.

Один з моїх улюблених героїв віри – Джон Нокс, який був інструментом в руках Бога для пробудження в Шотландії. Ось як описує життя Нокса один з його біографів: «Нокс усвідомлював, що без молитви він є дурною собакою. Він чітко усвідомлював свою безпорадність. Тому щиро молився, щоб Бог дав йому Свою силу». І ми свідки того, що смирення привело його до великої сили. Його щирі молитви принесли Божу силу на землю.

Рим 8:26 «Дух допомагає нам у наших немочах».

Правильна впевненість

Нехай ваші слабкості, важкі місця вашого характеру ведуть вас до Божої сили, до прояву Його Слави. Ми не ті, хто не має впевненості. Просто наша впевненість – це не впевненість в собі, а впевненість в Бозі. Бог не питає нас про те, подобаємося ми самі собі, чи все нас влаштовує в нашому житті? Він не питає нас про те, високо чи у нас відчуття успіху, як себе почуває наша самооцінка? Він запитує: «Чи ти залишаєшся Мені вірний? Чи ти слухаєш Мене? Чи ти покладаєшся на Мене?»

Наші слабкості вказують на те, як ми будемо поводитися в разі наших помилок. Св. Іван від Хреста говорив: «Жодній душі не вдасться зрости в глибині духовного життя, якщо Господь не буде пасивно діяти в цій душі за допомогою нічної пітьми».

Ми можемо жити і відчувати успіх при всіх наших слабкостях! 2 Коринтян 3 розділ каже: «Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа». Не в самовпевненості полягає наша сила, а у впевненості в Бозі. Чи хочете ви бути використані Богом? Тоді усвідомте:

Бог вважає за краще використовувати слабких і, навіть у чомусь, неадекватних, людей. Не тих, хто хвалиться своїми слабкостями, але віддають їх Богу. Це впевненість в Христі, а не в самих собі. Ніхто з нас не покликаний бути компетентними та успішними у всіх сферах життя, і ми не є учасниками змагання в компетентності.

Кілька років тому я перебував у співпраці з Джошем Макдауеллом, з яким ми писали спільний проект. Він займається євангелізацією серед студентів, а я на той момент співпрацював з невеликим коледжем в Канзасі. Мені дуже подобалося те, чим я займався. Одного разу ми розмовляли з Джошем по телефону, і я запитав його про те, чим він буде займатися найближчим часом. Він сказав, що його команда зараз служить в Техасі і всі вони стали свідками того, як 450 осіб прийшли до Христа. Я сказав, що це чудово! Але в глибині душі відчув, як мій невеличкий клас з 10 студентів здався мені нікчемним порівняно з тією цифрою, яку назвав мені мій брат. Я відчув себе невдахою. Адже я не бачу, як сотні людей приходять до Христа. Бідненький я, такий я невдаха! І Богу не сподобалися такі мої думки. Він не дозволив мені насолоджуватися своїми слабкостями і звернувся до мене безпосередньо: «Ти не покликаний бути Джошем Макдауеллом, ти покликаний бути Дерілом МакКарті, будь вірним своєму покликанню». Бог покликав нас бути кращою формою нашого покликання. Павло називав себе найменшим з апостолів, «та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була». 1 Кор. 15:10.

Евр. 11: 32-34
«...щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків, що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували, силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;» UABIO

Наші слабкості можуть стати Його силою

Чи можете ви прийняти свої слабкості? Бог приймає слабких людей і використовує їх.

Ми можемо прийняти свої слабкості і водночас побачити феноменальну силу; або прийняти свої сильні сторони і опинитися в сильній слабкості.

В Євр. 11:33 розповідається про людей, чиї слабкості були трансформовані в їх силу. Можливо, багато хто з вас служать в складних умовах, можливо перед вами стоять завдання, які ви не в змозі виконати, можливо, ви несете вантаж, який важко нести, у вас, можливо, ніколи не вистачає грошей, вам доводиться працювати з безпардонними людьми, ви щодня зустрічаєтеся з труднощами і складнощами. Можливо, ви кажете, що вже не можете це робити: «Я слабкий і нікчемний і не можу займати цю позицію». Тоді ці слова Христа для вас: «Досить для тебе моєї благодаті. Моя сила стає досконалою в твоїй слабкості».