UA RU BY EN

Чому традиційна сім’я заважає культурно-політичному мейнстріму

Експерти ток-шоу: Геня Самборська – голова Всеукраїнського благодійного фонду «За гідність людини», член Європейського інституту сімейного освіти, експерт з питань біоетики; Адріан Буковинський – доктор філософії, експерт з питань сімейної політики та сімейних відносин, автор навчальної програми «Основи сім’ї»; Ганна Турчинова – кандидат педагогічних наук, доцент; Сергій Головін – президент Християнського науково-апологетичного центру. Модератор: Олег Подкопаєв.

– Що таке традиційна сім’я?

А. Буковинський: Сім’я – це союз між чоловіком і жінкою, який заснований на любові і передбачає народження і виховання дітей.

Г. Турчинова: Як кажуть у Швейцарії: «Традиційна сім’я – це тато, мама, троє дітей і собака».

С. Головін: Традиційна сім’я, якщо дивитися в контексті Біблії, це завжди ще дідусь та бабуся. Якщо ми за основу беремо біблійну традицію, то в законі Мойсея ми бачимо сімейне право. Всі конфлікти вирішувалися в контексті сім’ї. Ті ж міста-прихистки створені, щоб вирішувати конфлікти між сім’ями, або принцип передачі заповідей з покоління в покоління – це все частина цього принципу. Коли ми звужуємо поняття «традиційної сім’ї», то робимо це через модерністську традицію в культурі: для індустріального суспільства потрібно було зруйнувати цей зв’язок поколінь, щоб створити мобільну робочу силу. Сьогодні ми живемо в постіндустріальному суспільстві, в якому насаджується ідея, що зв’язок між чоловіком і дружиною не є принциповим. Без зв’язків поколінь поняття «традиційна сім’я» також буде вихолощуватися.

Г. Самборська: Я з великою обережністю використовувала б термін «традиційна сім’я». Таке формулювання дуже вигідне ЛГБТ-спільноті. Є сім’я, у якій тільки одна серцевина: союз чоловіка і жінки.

А. Буковинский: Якщо ми вже вживаємо прикметники перед словом «сім’я», то краще, щоб цим словом було «природна» сім’я.

– Вчимося говорити правильно, щоб не втягувати себе в непотрібні дискусії, де ми з часом програємо.

Г. Турчинова: Завдяки тому, що людство прийшло саме до такої форми співіснування, як сім’я, воно змогло зберегти наступні покоління, створити традиції і модель відносин. Тому я не бачу нічого поганого в назві «традиційна сім’я».

С. Головін: Добра Новина починала поширюватися в греко-римській культурі, в якій гомосексуальні відносини були нормою. Християни протиставляли норми Творця нормам світу. Але навіть в тій культурі були прийняті визначення «відповідно до природи» і навпаки, тобто природні відносини і протиприродні. Це було соціальною нормою, але офіційно це називалося, все одно, протиприродним.

Навіть в тій культурі були прийняті визначення «відповідно до природи» і навпаки, тобто природні відносини і протиприродні. Це було соціальною нормою, але офіційно це називалося, все одно, протиприродним.

Зараз у нас намагаються змістити терміни. Апелюючи, нам треба посилатися на історію. Нам кажуть, що людство доросло до нового рівня свободи, але воно лише повернулося назад.

– Чому кожен з вас почав захищати сімейні цінності?

Г. Турчинова: Коли в 2014 році колеги почали мені надсилати скріншоти зі сторінок підручників, які намагалися ввести в шкільну програму, я була в шоці. Коли я розповідаю про все це дорослим людям, далеким від теми, мені не вірять, що таке може комусь прийти в голову, тим більше, стати реальністю. Як учений я не можу підтримувати ЛГБТ-спільнота і гендерну ідеологію, тому що вважаю це антинауковими речами. «Гендер» з англійської мови перекладається як «рід».

Проблематика сім’ї зводитися до двох аспектів: внутрішні – ті, що стосуються якості взаємин всередині сім’ї, якості батьківства, і зовнішні – те, що загрожує сім’ї, як інституту.

А. Буковинський: Я займаюся питаннями сім’ї близько 30 років. Це моє покликання. Я займаюся родиною в трьох напрямках: дошлюбна підготовка і проблеми шлюбу, виховання дітей і державна політика, що стосується інституту сім’ї. Проблематика сім’ї зводитися до двох аспектів: внутрішні – ті, що стосуються якості взаємин всередині сім’ї, якості батьківства, і зовнішні – те, що загрожує сім’ї, як інституту. Тенденції погіршення якості сім’ї намічалися ще 20 років тому, тому було необхідно зрозуміти причини цього. Головну причину цього я знайшов – це неготовність до шлюбу, до виховання дітей. Тому вся наша робота полягає в тому, щоб складати програми, які допомагають підготувати людей до шлюбу і появи дітей. Зовнішні загрози реалізуються в чотирьох сферах життя суспільства: законодавство, освіта, медіа та судова система. Україна опинилася в епіцентрі гібридної війни. Це потрібно розуміти, треба вміти розпізнавати атаки і знати, як їх відбивати.

С. Головін: Поняття гендер – це поняття граматичне. Існує тільки два роди – чоловічий і жіночий, він або вона. Або гендерно нейтральне поняття «воно». 40 років тому світ вперше почув жарт англійських коміків про те, що новонароджений ще занадто малий, щоб приймати рішення про те, хто він – хлопчик чи дівчинка. Для того часу це була комедія нонсенсу, а по суті – стало пророцтвом. Люди запитують про те, чому в 10 заповідях є заповідь про відповідальність дітей перед батьками, але немає про відповідальність батьків перед дітьми. З однієї простої причини. Відповідальність батьків вище, ніж 10 заповідей – наказуй дітям твоїм любити Бога.

У комуністичному маніфесті проголошується необхідність передати відповідальність за виховання дітей від батьків до держави. В СРСР це було реалізовано і призводило до того, що процес передачі цінностей від покоління до покоління був порушений. Сьогоднішня статистика поширення захоплення цінностями ЛГБТ-спільноти вища серед молоді, ніж більш зрілих людей. Сьогодні там, де батьки не створюють у дітей моральний фільтр, не закладають в дітях сімейні цінності, там молодь опиняється в руках медіа, що пропагують цінності гендерної ідеології.

Одна з великих проблем Церкви – замкнутися всередині і перестати виконувати функцію пророчого голосу, називаючи гріх гріхом, захищаючи справедливість законів, недоторканність невід’ємних прав людини і тих цінностей, які є відображенням Божого задуму в суспільстві.

Там, де батьки не створюють у дітей моральний фільтр, що не закладають в дітях сімейні цінності, там молодь виявляється в руках медіа, що пропагують цінності гендерної ідеології.

– На тлі розвитку гендерної ідеології проявилося ліберальне християнство. Що Ви можете сказати з цього приводу?

Г. Турчинова: Це неподобство, відхід від Біблії і єресь.

А. Буковинський: Треба називати речі своїми іменами. Такі церкви духовно вмерли. За статистикою, рівень самогубств серед гомосексуалістів в 6 разів вищий за середньостатистичний. Серед трансгендерів – у 9. Ми повинні розуміти, що потрібно ставити на чільне місце – “права людини” чи її життя.

– Як захистити церкви від духовної смерті?

[Г. Самборська про церкви і табуйовані теми, відповідальність політичних еліт приймати моральні закони, реакцію Церкви на дії політиків.]

[А. Буковинський про вплив Церкви на політиків, на її реакцію на їхні дії.]

С. Головін: Пророча функція – ризик, тому церкви прагнуть йти на компроміс там, де його не може бути.

А. Буковинський: 80% українців вважають себе християнами. Тоді чому ми ніяк не можемо навчитися оцінювати потенціал кандидата в депутати і президенти через призму цінностей, які для нас близькі? Суспільство незріле. Але Церква повинна використовувати інструменти, щоб донести цю думку до громадськості.

С. Головін: Незрілою є і Церква. В СРСР в Церква навмисне впроваджувалися три речі: розрізненість, неграмотність і аполітичність. Ця традиція заважає сучасній Церкві протистояти тим викликам, про які ми зараз говоримо. Звідки візьмуться чесні судді, якщо християни не йдуть у юристи, ми можемо довго скаржитися на несправедливі закони, але звідки вони візьмуться, якщо ми не будемо йти в законодавці?

В СРСР в Церква навмисне впроваджувалися три речі: розрізненість, неграмотність і аполітичність.

[Модератор про консолідацію Церкви навколо обговорюваної на ток-шоу проблематики, приклад Кривого Рогу.]

– Чи є політичне майбутнє у правих сил в Україні?

А. Буковинський: Це процес осмислення, дозрівання суспільства і подальшого вибору. [Приклад Канади.]

С. Головін: 30 років тому наша країна пережила вихід з єгипетського режиму комунізму в пустелю демократії. Всі наші сьогоднішні конфлікти – це конфлікти цивілізацій. Те, що всі наші Майдани були «правими», дає надію, що з часом ми будемо суспільством з консервативними правими поглядами.

[Модератор про Канаду.]

[Г. Самборська про різницю між політиком і державним діячем]

– Які випробування чекають інститут сім’ї в найближчі два роки?

Г. Самборська: Дітородна функція жінки знижується, в т.ч. і за рахунок 6000 народжених з пробірки дітей; сурогатне материнство.

[А. Турчинова: про генну інженерію і сурогатне материнство.]

А. Буковинський: Лише 10% дітей виховуються в благополучних сім’ях, 25% – в проблемних. 65% дітей ростуть без рідного батька. Ми повинні виправляти ситуацію: писати загальноосвітні програми, щоб наводити порядок в головах людей. Поширення подібних програм має стати національним державним пріоритетом. У нас же немає державного комітету, який би ніс відповідальність за сімейну політику держави.

С. Головін: Ми повинні протистояти проблемі, коли перестає відрізнятися правове поняття особистості і власності по відношенню до дітей, в т.ч. і до ненароджених. Вони – не власність, а особистість. Будь-які правові норми, які стосуються особистості повинні стосуватися і дітей. Друге, Церква повинна бути не реактивною, а проактивною. Якщо не буде морального фільтра в свідомості людей, то буде відбуватися, що завгодно. Третє, перемагати спадщину рабського менталітету, коли думаємо, що держава нам щось винна. У Конституції України написано, що вищим представником влади в країні є народ.

65% дітей ростуть без рідного батька. Ми повинні виправляти ситуацію