UA RU BY EN

Місце психології в душеопікунстві

Ток-шоу, проведене в рамках ВЕЛФ-2019.

Експерти ток-шоу: Ніна Роткіна – керівник Ellel Ministies в Україні, Віталій Гура – кандидат філос. наук, пастор церкви “Жива надія” (м.Суми), декан Української євангельської семінарії; Наталья Щур – психотерапевт, керівник відділу консультування служіння “Молодь з місією”; Антон Колганов – тренер-консультант руху CBN Family Academy, декан Школи консультування “Відновлення цілісності”; Юрій Бондаренко – психіатр, нарколог, головлікар християнської клініки «Ангелія».

Модератор ток-шоу – Світлана Кучеренко.

— Як Ви думаєте, що у світській психології не підходить християнам?

Наталья Щур: Ми можемо помітити, що в церквах люди відкрито чи таємно від пасторів шукають допомоги у психологів. Є проблеми, з якими люди хочуть впоратися і, напевно, що характерно для нашого слов’янського менталітету, у нас є якісь крайнощі: або нічого, або все. Зараз звертаються до дуже багатьох психологів і не завжди це здорове і правильне місце, куди потрібно звертатися.

Моє глибоке переконання, як християнського психолога і психотерапевта, що наше наше зцілення має бути христоцентричним, тобто в самому центрі зцілення повинен стояти Христос. Тому що Він створив людину, Він знає її конкретно, Він знає, що сталося в минулому, що відбувається зараз, Він знає її надії в майбутньому, знає наміри Бога для цієї людини. Тому тільки Христос знає точно, як можна допомогти людині.

Єремія 2:13
Бо дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають” UABIO

Бог створив нас з певними потребами, і ми шукаємо заповнення цих потреб, шукаємо в неправильних місцях, як написано: “Бо дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають”.

Повне зцілення від проблем людина знаходить не просто у вірі, а в особистих глибоких взаєминах з Христом.

Але, крім цього, потрібні знання, вони допомагають. Повинна бути інтеграція психології і теології. Знання дійсно допомагають, наприклад, якщо я фахівець із залежностей, до мене приходить людина, і я розумію, що в ній відбувається.

Основні помилки полягають в тому, що дуже часто звертаються, на жаль, до речей, які навіть окультні, як карти Таро і нумерологія, східна медицина, східні практики. Дуже важливо, щоб людина вміла в дусі відокремити правильне від неправильного.

З іншого боку, це може бути християнський психолог, але він гуманістичний психолог, він ставить людину на п’єдестал, в роботі з цією людиною розвивається його его. Це гуманістичний, абсолютно небіблійний підхід і він дуже небезпечний, тому що тут Бога немає, тут панує людина.

Також у психолога може бути такий підхід: “Ти, Бог, посидь, я в Тебе вірю, благослови мою консультацію …” Але Бог не включений у процес консультації, а повинні бути троє: Бог, клієнт і консультант.

Повинні бути троє: Бог, клієнт і консультант.

Психологу, який працює і хоче називатися християнським психологом, потрібно розвивати дуже глибокі особистісні взаємини з Господом, він повинен вміти слухати, перевіряти, чи правильно він чує.

Дуже важливо перевіряти світогляд консультанта, чи є він біблійним. Потрібно знати, в які школи і на які семінари Ви відправляєте людей вчитися, чи можна довірити тому чи іншому психотерапевту душу людини.

— Які повинні бути межі в психології як науці про душу?

Віталій Гура: Дуже часто ми стикаємося з протиріччям, або з удаваним протиріччям, коли говорять: “Ні, психологія нам не потрібна!” Напевно, все залежить від наповнення. Наприклад, релігієзнавство в радянські часи було школою підготовки лекторів атеїзму для суспільства знання. Сьогодні ж наші пастори отримують в університеті ім. Драгоманова та інших навчальних закладах диплом релігієзнавців і використовують цей диплом для проповіді Євангелія в загальноосвітніх установах.

Якщо говорити про те, які методи можна використовувати, а які – ні, то тут, скажімо, дуже широкий спектр. Наприклад, системні розстановки або арт-терапія – це ми можемо використовувати в роботі з дітьми.

Але давайте побачимо, у чому ж коріння проблеми. Воно полягає в різному розумінні антропології: християнська антропологія і світська антропологія мають різні уявлення про природу людини. Християнська антропологія представляє людини як дух, душу і тіло, світська ж антропологія бачить людини тільки як біохімічну машину. Якщо в світській психології заперечується ідеалістичний початок, заперечується можливість духовного пізнання, буття людини як духу, починається безліч різних проблем.

Я, як пастор, заохочую навчання членів церкви на психологічному факультеті для отримання психологічної освіти. У нашій церкві чотири людини вже мають дипломи психологів. Але при цьому в нашій церкві вже більше десяти осіб отримали семінарську освіту. Тому ідея синергії і співпраці між богослів’ям і психологією у сфері пасторського служіння, думаю, – це більш прийнятна модель.

— Чи достатньо просто помолитися і поговорити зі служителем, чи потрібно звернутися до методів психології?

Наталья Щур: Це залежить від потреби людини. Молитися потрібно завжди. Для християнина є нормою молитися, підійти до служителя, попросити служителя про молитву – це базові речі. Але потреба йти глибше вже залежить від ситуації. Можливо, потрібен вузький фахівець.

 

— Як психологія може суперечити біблійним принципам?

Ніна Роткіна: Перш за все, ми повинні дивитися на психологію через Святе Письмо, а не розглядати Святе Письмо через окуляри психології. Коли ми говоримо про протиріччя, то потрібно розібратися, про яку саме психології йдеться. Наприклад, є вікова психологія та психологія статей – це дуже корисно знати.

Природа Бога. Усі основні психотерапевтичні теорії були засновані людьми, які не знали Бога. Або там спотворена природа Бога, тому ми повинні дивитися, що це джерело дає, і наше служіння має бути христоцентричним. На жаль, ми не можемо сказати, що психологія дає христоцентричний підхід у допомозі людям.

Природа людини. Біблія говорить, що людина складається з духу, душі і тіла. А в світській психології у Фрейда це его, суперего, додалося свідоме колективне, несвідоме і так далі.

Природа гріха. Мирська психологія виходить з того, що людина спочатку є доброю за своєю природою, але, як ми знаємо, Писання говорить зворотнє. Часто світська психологія ліпить ярлик “хвороба” чи не кожному зразку поведінки, який з точки зору Біблії є гріховним. Це не вважається гріхом, а хворобою. Так, це хвороба душі, але коли до уваги не береться гріховний елемент цієї хвороби, тоді немає і правильно лікування.

 

Духовний світ. Психологія не враховує духовний світ, обмежуючись лише питаннями душі. Сфера духу – це вже місце, де діє виключно Господь і де потрібно мати розуміння, коли тут підключені духовні питання.

Спасіння. Психологія пропонує спасіння як самопізнання і самовдосконалення. Мирські психологи стверджують, що народження згори – це відновлення почуття власної гідності. Це так далеко від євангельського розуміння спасіння. Біблія говорить про народження згори і перетворення через роботу Святого Духа в людині, а не через самовдосконалення. На жаль, іноді цей шлях порятунку перетворюється, навіть в християнстві, на шлях самовдосконалення.

Джерело влади і сили. Що відрізняє церкву від будь-якої організації або психотерапевтичної системи? Це джерело влади і сили. У християнстві це сила Святого Духа, який здійснює Свою роботу в людині. Ніякі методи, ніякі теорії, ніяка людина не може зробити цього для іншої людини. Тільки Творець може відновити її повністю.

Три основні біблійні принципи вирішення будь-якої проблеми людини: сповідання гріха, покаяння в гріху і прощення. На жаль, мирська психологія не може говорити про покаяння в гріхах. Поняття гріха взагалі відсутнє. У мирської психології немає того, перед ким можна сповідатися. Немає джерела для прощення. Можна своїми силами спробувати себе пробачити, але без сили Христа ти не пробачиш по-справжньому.

Мирські психологи не розуміють, чим небезпечні східні методи, не бачать жодної небезпеки ні в йозі, ні в гіпнозі, ні у візуалізації, ні у направленій уяві. Таких методів багато, але вони не просто нейтральні – вони антихристиянські.

Ми повинні дивитися на психологію через Святе Письмо, а не розглядати Святе Письмо через окуляри психології.

— У чому полягає небезпека застосування вправ з хатха-йоги?

Ніна Роткіна: Хатха-йога претендує на те, що це лише фізичні вправи, у яких немає духовного елемента. Але все, що прийшло з йоги, не може не мати духовно елемента. Власне слово йога з санскриту перекладається як “ярмо” і це означає ярмо з Брахманом, з верховним божеством. Крім того, покровителем йоги вважається бог Шива, тому той, хто хоче мати собі такого покровителя – будь ласка.

— Чи варто нам копатися у нашому минулому, якщо ми нове творіння у Христі?

Ніна Роткіна: Ми починаємо пізнавати себе, коли приходимо до Христа. А займатися самокопанням, пізнавати себе дуже не корисно. Це робить Дух Святий в нашому житті. Якщо ми уважні до Духа Святого, Бог нам буде показувати, де в нашому житті непорядок, і, якщо це пов’язано з минулим, Він покаже, як це пов’язано. Але якщо людина неуважна до роботи Бога у своєму житті, вона ні з чим не буде працювати. Адже це і є шлях освячення, в тому числі зцілення і звільнення.

Наталья Щур: Іноді потрібно покопатися в якихось речах. Припустимо, людина залежна і повинна зрозуміти, від чого тікає, що саме вона повинна знати, свої вразливі місця, щоб у майбутньому не потрапити у рецидив. Скрізь повинен бути баланс.

Ніна Роткіна: Я повністю підтримую те, що говорить Наталья, у нас такий же підхід.

 
1-е послання до Тимофія 4:16
``Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!`` UABIO

Антон Колганов: “Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!” Це аж ніяк не суперечить тому, що говорили Ніна і Наталья, адже, за великим рахунком, я проходжу через призму Слова і роботу Духа Святого, коли я перебуваю у зібранні, у таємній кімнаті, вивчаю Писання – цим я дозволяю Богу працювати зі мною. Це така інтроспекція і самоспостереження.

Ще одне місце з Писання, яке спадає мені на думку: “Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. Хіба ви не знаєте самих себе, що Ісус Христос у вас? Хіба тільки, що ви не такі, якими мали б бути” (2-е послання до Коринтян 13:5). Я можу пізнати себе тільки в контексті відносин з Отцем Небесним, який знає склад мій і мою внутрішню природу.

— Без яких елементів психології все-таки не обійтися в практиці духовного наставника-хритиянина?

Юрій Бондаренко: Християнському психологу потрібно розібратися спочатку у нейрофізіології, як працює мозок. Друге, з чим варто ознайомитися – загальна психопатологія, тобто, що таке симптоми і синдроми, які вони, які є розлади. Потрібно хоча б почати з основ.

Слід пройти короткий курс психіатрії, щоб розуміти граничні стани, особливо граничні розлади. Тому що потрібно розуміти ступінь своєї відповідальності, можливості: чи можеш ти це побороти без ліків, чи ні.

Варто розібратися з такими речами, як співзалежність, великий наркоманічний синдром, розуміти базу наркології, синдром психічної залежності, фізичної залежності, зміненої реактивності, толерантність. Також варто звернути увагу на питання вигоряння, у тому числі і для власної профілактики. Варто вміти відрізняти депресію від біполярного розладу, тому що терапія у них відрізняється.

Далі – когнітивно-поведінкова терапія та комплексна патогенетична терапія. Екзистенціальна терапія, символдрама, психодрама мають також деякі корисні елементи, але тут варто мати мудрість, інакше можна залетіти в зайві візуалізації, псевдоремінісценції (це помилкові спогади) і так далі.

Плюс потрібно правильне розуміння 12 крокової програми для роботи з залежностями. Терапія душевної травми по Мюррей, правильне розуміння схем, моделей мислення, ролей, масок – це потрібно знати. Робота з почуттями – це також дуже великий пласт, тому що з почуттями величезна проблема в християнських громадах.

Останній інструмент, про який хотів би сказати, це ДДА (дорослі діти алкоголіків), так як у нас слов’янська культура вживання алкоголю, величезна кількість залежних, сім’ї співзалежних. Тож усе це потрібно використовувати, є прекрасні книги, але, однозначно, потрібно постійно фільтрувати інформацію.

EELF2019W-122

— Як давно Ви самі були на консультації у фахівців, чи проходите Ви супервізію?

Ніна Роткіна: Ти не можеш допомагати іншій людині, якщо ти не приймаєш допомоги для себе, якщо ти це через себе не пропустив. Коли я навчалася в Англії, нам надавали приватне консультування. Час від часу, коли Дух показувати якусь проблему, і я відчуваю, що я потребую допомоги іншої людини, то звертаюся до таких же, як я, служителів, які служать мені. Це, я думаю, повинно бути для нас способом життя. Але коли ти сам розумієш багато речей, ти в таємній кімнаті дещо вирішуєш сам.

Віталій Гура: Звісно, я звертаюся за допомогою до більш зрілих духовних братів і сестер, у разі потреби, тому що я не думаю, що відмовлятися від допомоги зі сторони – це правильний шлях.

Наталья Щур: Обов’язково в школах з консультування ми заохочуємо співробітників звернутися до спікера і поговорити, не проґавити момент щось пропрацювати. Я обов’язково щось пропрацьовую, якщо у мене виникає проблема. Але для цього має бути смирення. Коли я в емоціях, я можу щось не так бачити, і мені потрібен цей зворотній зв’язок. У мене для цього є подруги, які теж психологи, я можу з ними поговорити. Останній раз це було, напевно, місяці три тому.

Антон Колганов: Христос одного разу прийшов і сказав: “Не могли б ви зі мною хоча б годину пильнувати?” Пам’ятаєте, Він потребував допомоги своїх друзів. Я періодично ходжу на деякі групи підтримки. У мене велика компанія людей, фахівців в тій чи іншій області, тому, коли Бог піднімає назовні якісь мої незцілені сфери, відразу ж несу туди, і, за допомогою фахівців і друзів, до яких я відкритий, можу це опрацювати. Буквально кілька днів тому я мав такий досвід, до цього – місяць тому, і періодично це роблю, щоб не вигоріти, щоб не навантажитися, щоб бути в змозі вести людей і бути продуктивним у тому, що я роблю для слави Божої.

Юрій Бондаренко: У мене є духовний наставник, вона ніколи не лукавить стосовно мене. У мене є дружина, вона не психолог, вона магістр богослов’я, вона мою “корону” знімає і швидко все розставляє на свої місця. У мене також є старші порадники, які періодично “обливають контрастним душем”. Я люблю щирість, “щирість” – це справжній бренд хорошого фахівця.

Головний супервізор – твій Господь, тобто ранковий час з Богом, щоденно: тільки це може дати сили пережити все те, що ти вислуховуєш у кабінеті.

 
Головний супервізор – твій Господь, тобто ранковий час з Богом, щоденно: тільки це може дати сили пережити все те, що ти вислуховуєш у кабінеті.
(Юрій Бондаренко)

— Людина складається з духу, душі і тіла. Як виявити проблему і надати якісну всебічну допомогу?

Антон Колганов: “А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа!” (1-е послання до Солунян 5:23). Я спираюся на Слово. Дуже важливо розуміти, що, як людина, я потребую не тільки деяких академічних психологічних знань. Мені потрібен, як уже сьогодні згадувалося, фокус на Христа: одним вухом я до Бога, одним вухом я до того, кого я слухаю. Я не просто спираюся на свій досвід, він мені теж допомагає, але Бог іноді дає мені слово знання, слово мудрості, дар розрізнення, щоб дивитися не тільки з точки зору фізіології та душевних речей. Може бути духовна складова, особливо, щодо окультних питань, сексуальних питаннях, насильства. Тут просто знання не допоможуть, тому що “хто любить Бога, той дано знання від Нього”, і тоді ми працюємо на всіх трьох рівнях: дух, душа і тіло.

— Чи потрібні спеціальні служіння для бажаючих вступити у шлюб? Як сильно може втручатися пастор у вибір супутника і відносини?

Юрій Бондаренко: Я думаю, що пастору можна досить багато, тому що багато сімей, які я консультую, виявляється, не проходили дошлюбне консультування або мали дошлюбні інтимні стосунки і не сказали про це перед вінчанням пастору. Або пастор не поставив питання, тому що посоромився, або був занадто впевнений, що там цього не було. Але лукавий їх зачепив за це, і процес пішов. Тому я думаю, що паспорт повинен досить серйозно, глибоко це розуміти, у тому числі базові психопатологічні речі.

— Як змусити або заохотити пастора, служителя проходити регулярне консультування? Чи варто усувати пасторів, якщо вони не проходять ніяке консультування?

Наталья Щур: Я думаю, що пастор повинен отримувати допомогу, супервізію через спілкування з іншими пасторами. Це буде правильно, і для цього потрібне смирення. Пастор повинен пізнавати, що у нього всередині, озвучувати свої труднощі, свою боротьбу і отримувати підтримку у своїй боротьбі, молитовну підтримку, підтримку мудрості. Можливо, потрібен фахівець, але змусити нікого Ви не можете. Ви можете озвучити, чому Ви вважаєте, що йому потрібна допомога і в чому він має боротьбу.

Буде неправильно, якщо пастор буде сповідуватись молодій людині, яка вчора прийшла до церкви, бо плечі цієї молодої людини не в змозі понести проблему, яку несе пастор, і це буде неетично. Тобто, за духовним рівнем це повинна бути людина одного рівня або вище.

Дякую, я впевнена, що у кожного з наших служителів є ресурси, якими вони можуть ще поділитися: Ellel Ministies (Ніна Роткин), Українська євангельська семінарія (Віталій Гура), Молодь з місією (Наталья Щур), CBN Family Academy (Антон Колганов ), клініка “Ангелія” (Юрій Бондаренко). Хто шукає – той знайде!