Menu
RSS
logo
Вы находитесь здесь:Главная/Новости/Рада ухвалила законопроект № 4128-д про перехід релігійних громад

Рада ухвалила законопроект № 4128-д про перехід релігійних громад

Рада ухвалила законопроект № 4128-д про перехід релігійних громад

Законопроект передбачає механізми переходу релігійних громад до інших парафій.

Раніше ухвалений законопроект доопрацював комітет з питань культури та духовності.

«Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом реєстрації нової редакції статуту (положення) та/або внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами», - йдеться у законопроекті.

Рішення про зміну підлеглості та відповідні зміни до статуту ухвалюють не менш як дві третини членів релігійної громади. Таке рішення підлягає встановленій законом реєстрації.

При цьому зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав таких релігійних громад, крім випадку, передбаченого ст. 18 цього закону - заборони відчуження (продажу, застави, обміну тощо) майна до завершення процедури зміни підлеглості релігійної громади.

Автор законопроекту Віктор Єленський у коментарі "Громадському" запевнив, що «це найбільш чіткий механізм, який може запропонувати держава».

Водночас, Інститут релігійної свободи звертає увагу на суттєву кількість недоліків у прийнятому законопроекті, серед них:

Положення Закону про те, що “рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін до статуту ухвалюються не менш як 2/3 від кількості членів релігійної громади” неможливо буде реалізувати на практиці у тих релігійних громадах, які не мають фіксованого членства, а функції загальних зборів виконують парафіяльні ради чи інші подібні керівні органи;

Вимога Закону про те, що “рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, присутніх на таких загальних зборах”, неможливо буде реалізувати на практиці у багаточисельних релігійних громадах із десятками, сотнями або тисячами членів, оскільки їхні підписи треба буде засвідчувати нотаріально, що передбачає внесення плати за засвідчення кожного підпису;

Вимога Закону подавати на реєстрацію разом із новою редакцією статуту релігійної громади також список усіх учасників загальних зборів є, з одного боку, невиправданим втручанням у внутрішні справи релігійної громади, порушенням права віруючих на конфіденційність щодо їхніх релігійних поглядів та, з іншого боку, надмірною обтяжуючою умовою збереження статусу юридичної особи;

Безальтернативна вимога для монастирів, релігійних братств, місій, духовних навчальних закладів подати документи про підтвердження права власності чи користування приміщенням, за адресою якого вказується їхнє місцезнаходження, є невиправданою обтяжуючою перепоною для їхньої релігійної діяльності.

Вимогу законопроекту подавати “оригінал чи належним чином засвідчену копію чинної на дату подачі документів редакції статуту” неможливо виконати для тих релігійних організацій, статути яких державний реєстратор оприлюднив в електронній версії на порталі Міністерства юстиції без надання засвідченого оригіналу.

Статтю підготовлено Прес-центром СЄЛФ за матеріалами порталу «Релігія в Україні» і Інституту релігійної свободи.

Наверх